Чотири українські університети прозвітували про результати своєї роботи впродовж 2022 року. Дослідження проводились за рахунок спонсорської допомоги від ТОВ «Надра Юзівська», а основними критеріями відбору проєктів були можливості застосування в подальшому потенціалу результатів наукових досліджень для збільшення запасів та видобутку вуглеводнів на території України, а також зміцнення енергонезалежності країни. Загальна сума виділеної допомоги на розвиток української науки складає майже 10 млн грн.

Надра Юзівська, як оператор угоди про розподіл продукції в межах Юзівської ділянки надр, підтримує розвиток української науки і відповідно до зобов’язань фінансує наукові дослідження, які проводять українські університети. Важливим елементом таких досліджень має бути непричетність до комерційних інтересів Надра Юзівської. Профільні нафтогазові університети або ті, які мають сильний геологічний або нафтогазовий напрямок могли подати свої проєкти для виділення фінансування.

Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Національний університет «Львівська політехніка» та Львівський національний університет імені Івана Франка отримали фінансування від компанії та впродовж 2022 року працювали над своїми проєктами. Команди університетів складалися з викладачів та студентів.

Зокрема команда КНУ ім. Т.Г. Шевченка на чолі з завідуючим лабораторією геофізики Сергієм Поповим працювала над проєктом «Високоточна детальна наземна магнітна зйомка з метою оцінки її інформативності при пошуках покладів вуглеводнів». Суть проєкту була в розробці обладнання для магнітної зйомки надр на невеликих глибинах (до 200 метрів). Польові дослідження проводилися в Полтавській області.

Команда Ігоря Бубняка, доцента кафедри інженерної геодезії Львівської політехніки проводила субрегіональні дослідження в одному з районів Львівської області поблизу кордону з Польщею. На першому етапі група спеціалістів проводила дослідження домінантних векторів напружень, що формували газоносні структури, з яких зараз відбувається активний видобуток. В подальшому, результати палеонапружень порівнювались з сучасними рухами в межах цієї ж ділянки передового прогину Українських Карпат. На завершальному етапі було проведено послідовне моделювання процесу утворення структур, що зараз зафіксовані за допомогою 3D сейсмічних робіт. Планується, що наступним кроком співпраці повинна стати побудова фахівцями Львівської Політехніки, збалансованого розрізу в межах тектонічно складної площі, що розташована у складчастій частині Карпат.

ЛНУ ім. Франка створював наукову лабораторію з вивчення перспектив формування покладів водню в осадових басейнах України. Проєкт розпочався ще в кінці 2021 року. Основна мета досліджень – розробка моделі водневої системи, що включає процеси міграції і акумуляції водню в осадових басейнах України для оцінки його перспективних ресурсів та можливостей їхнього промислового освоєння. Тематика стала надзвичайно актуальною, після новин про початок розробки водневого родовища в Малі та високі концентрації водню в старих свердловинах Канзасу, Австралії та Франції, що дає надію на видобуток із свердловин, окрім вуглеводнів, ще і значних об’ємів природного водню.

Науковці Івано-франківського університету розробляють технологію отримання водню в процесі внутрішньо пластового горіння вуглеводнів. Значна кількість світових родовищ природних вуглеводнів вступила в період спадаючого видобутку, що призводить до порівняно не високих коефіцієнтів вилучення вуглеводнів. До 30% запасів газу та 60-75% запасів нафти залишається у пласті та можуть бути ресурсом для застосування технології для подовження життєвого циклу родовищ та генерації водню.